Чи надiйна переправа? НA ЖАЛЬ, останнiм часом в Украiнi зросла кiлькiсть аварiй техногенного характеру. Так, упродовж минулих восьми рокiв тiльки у цивiльному господарствi iх сталося близько 100, вони забрали чимало людських життiв. При невмiннi, а подекуди i небажаннi захиститися вiд катастроф, час перетворюеться на руйнiвника зробленого попереднiми поколiннями. Як свiдчить статистика. Запорiжжя увiйшло до десятки “найризикованiшнх” мiст Украiни через наявнiсть у ньому потенцiйно небезпечних об’ектiв, I найбiльш небезпечними у цьому планi е насамперед мости, що з’еднують лiвшi i правий береги Днiпра. Наша газета вже писала, що жодноi критики не витримуе арковий мiст. За умов його нинiшнього незадовiльного обстеження i вiдсутностi навiть намiрiв щодо ремонту, стверджують фахiвцi, обвал може статися будь-коли. Отже, одна з важливих переправ може виключитися на тривалий час. Ще у 1978 роцi був реконструйований i пущений в експлуатацiю мостовий перехiд греблею ДнiпроГЕСу. Сьогоднi. 20 рокiв поспiль, мiсто поставлене перед фактом: i цей мостовий перехiд потребуе серйозного ремонту. Свiдченням цього стало введення на ньому майже два роки тому реверсивного руху: четверту смугу проiзноi частини експлуатувати заборонено. Уперше ми порушили цю проблему ще в травнi 1996 року. I вiдтодi уважно вiдстежуемо усi перипетii, що супроводжують ii. Логiчним продовженням теми е нинiшнiй прес-клуб, на якому з новою гостротою постали запитання: що вiдбуваеться на транспортному переходi, чому вiн ремонтуеться надто повiльними темпами, чим це загрожуе i чи не перетвориться ситуацiя у надзвичайну? Отже- Трiщини на “биках” розширяються… Ще до недавнього часу нiякого контролю за станом i поведiнкою несучих конструкцiй транспортного переiзду не було, - каже головний iнженер управлiння капiтального будiвництва Запорiзького мiськвиконкому Володимир Грицаеико. Вiн навiть не охоронявся, хоча iнтенсивнiсть руху тут чи не бiльша, нiж мостами Преображенського, якi, до речi, мають службу охорони. А за станом i поведiнкою його конструкцiй стежила усього… одна людина. Не було й органiзацii, яка мала б вiдповiдати за переiзд, робити плановi огляди i дослiдження, виконувати i необхiднi ремонтнi роботи. Першими тривогу вдарили спецiалiсти “УкрНДIпроектстальконструкцiГ пiсля проведення у 1986 -1987 роках - через 9 рокiв пiсля початку експлуатацii - детального обстеження прольотних будов переiзду: iх стривожили трiщини на “биках”, значнi корозiйнi ушкодження ригелiв, особливе занепокоення викликали трiщини у ростверку нульовоi опори мосту з’еднання. Не гаючи часу, вони розробили рекомендацii з лiквiдацii дефектiв. Але для iх виконання потрiбно було таки створити пiдроздiл з експлуатацii мостового переходу. Як у випадку з хворобою з не досить виразними симптомами можлива лiкарська помилка, так першого разу нi в мiстi, нi в областi не знайшлося “лiкаря”, який зумiв би гiдно оцiнити стан “хворого”, виявлений iнститутом. Не створили i лiд-роздiл з експлуатацii. Як наслiдок, трiщини в бетонi почали розростатися, корозiя металу поглиблюватися. Вже в 1992 роцi (при другому обстеженнi) було виявлено трiщини з павутинних перетворилися на мiлiметровi. Корозiя також встигла “з’iсти” ригелi до глибини у 4 мiлiметри. У незадовiльному станi були деформацiйнi шви, опорнi частини ригелiв. Рекомендували цього разу: ураженi ригелi пiдсилити пiдкосами i затяжками, а рух транспорту четвертою смугою заборонити. I знову до iх рекомендацiй не прислухалися. Тодi нiкому було. Хазяiн maku з’явився Та Вiн - без грошей I цим хазяiном, каже голова правлiння ТОВ “Запорiжмiст” Валерiй Кравченко, е наше пiдприемство, створене сiм рокiв тому. Зараз усi мости транспортного переiзду - на нашому балансi. Зважте, це чимало: загальна довжина iх 1,5 кiлометра. Треба зазначити: аванкамерний мiст i мiст через шлюзи загалом у задовiльному станi. Найболючiше мiсце - проiзд греблею. На час, коли ми прийняли його, трiщини у “биках”, на якi спираються конструкцii переiзду, досягли подекуди 7 мiлiметрiв, а в деяких опорах i конструкцiях вони навiть наскрiзнi, що дуже небезпечно. Одразу ж почали бити тривогу i ми. Зрештою у Кабмiнi почули: з потрiбних 6 мiльйонiв (мова про 1997-й рiк) нам видiлили, i то з резервного фонду, лише 3,1 мiльйона гривень. Але фактично за два роки одержали лише 2 мiльйони. На них повнiстю вiдремонтували найбiльш постраждалий 39-й “бик”, на 90 вiдсоткiв - сiм “бикiв”. На 15-ти пiдсилено верхню частину. На 8-ми ригелях замiнено опори. А треба лагодити усi “бики”, багато ригелiв i опор, я вже не кажу про обов’язкове омонолiчування i антикорозiйне покриття. Оскiльки фiнансування припинилося, були зупиненi i ремонтнi роботи. Коли щось i робилося, то лише за грошi, заробленi самим колективом - вони незначнi. А на запитання, коли вiддадуть решту 1,1 мiльйона з обiцяного, у Мiнiстерствi з надзвичайних ситуацiй нам вiдповiли: “Як прем’ер Пустовойтенко дасть команду”. Спрогнозувати ситуацiю далi важко, вважае член-кореспондент НАН Украiни, керiвник “УкрНДIпроектстальконструкцii” Вiталiй Шимановський. Хоча кiнцевий ii результат очевидний: аварii не уникнути, якщо не вжити заходiв. Такоi ж думки, зокрема, i начальник управлiння з надзвичайних ситуацiй та цивiльного захисту населення в Запорiзькiй областi Сергiй Дорош. За розрахунками спецiалiстiв, при розкриттi трiщин до 9 мм несуча спроможнiсть “бикiв” як опор автотранспортного переiзду буде вичерпана, що i може призвести до падiння мостових прольотiв, наслiдки чого зараз просто неможливо уявити. Важко iх i передбачити, каже Валерiй Кравченко. Однак падiння мостiв уже траплялося в Росii, iнших краiнах СНД. Украiна - не виняток У нас близько ЗО тисяч працюючих мостiв 180 вiдсоткiв з них - аварiйнi. А ось що думае про це один iз запорiжцiв, який змушений щодня добиратися з Осипенкiвського житломасиву до мiсця своеi роботи - Запорiзького ЗТТУ, де працюе i його дружина. Сьогоднi, коли про всi проблеми можна говорити вголос, каже робiтник Анатолiй Прилуцький, ми з дружиною i доньками аж здригаемося Вiд-однiеi лише уяви про вiрогiдну катастрофу. На що тодi розраховувати? Доведеться добиратися через-мости Преображенського, але “пробки” на ньому кого хочеш з рiвноваги виведуть. Найбiльше ж постраждають пiдприемства, на яких ми працюемо. Порушиться iх зв’язок з iншими пiдприемствами, розiрвуться роками налагоджуванi стосунки, а це ж нашi заробiтки… То що ж робити? Одна надiя - на допомогу облдержадмiнiстрацii, вважають учасники прес-клубу. Мушу визнати, каже Валерiй Кравченко, в областi нас розумiють i пiдтримують. Ось, примiром, лист до Кабiнету Мiнiстрiв Украiни i Мiнекономiки за пiдписом заступника голови облдержадмiнiстрацii Евгена Кабанова вiд 28 сiчня цього року: “Детальнi iнженерно-геодезичнi обстеження показали, - говориться, зокрема, у ньому, - що на 24 “биках” греблi розкриття трiщин продовжуеться. Це загрожуе припиненням транспортного руху автошляховим переходом на греблi та неможливiстю сполучення мiж лiвим i правим берегами. Враховуюча соцiальну значимiсть об’екта, обласна державна адмiнiстрацiя просить розглянути питання щодо видiлення у нинiшньому роцi з резервного фонду Кабiнету Мiнiстрiв Украiни 4,8 мiльйона гривень, якi необхiднi для продовження робiт з лiквiдацii аварiйного стану на автошляховому переходi греблею ДнiпроГЕСу”. Питання про допомогу пiднiмалося i пiд час недавнього перебування у Запорiжжi Президента Украiни, а також пiд час останньоi зустрiчi з ним у Киевi голови облдержадмiнiстрацii Евгена Карташова. Леонiд Кучма запевнив його, що iнiцiюватиме проведення усiх необхiдних робiт не тiльки по усуненню трiщин на 29 “биках” -опорах, що пiдтримують автотранспортний перехiд через Днiпро, а й по усуненню надзвичайноi ситуацii, що склалася на трикамерному шлюзi ДнiпроГЕСу. А днями голова облдержадмiнiстрацii повiдомив, що Президент Украiни доручив Кабiнетовi Мiнiстрiв до 20 березня розглянути питання щодо фiнансування робiт, якi названо надзвичайними не тiльки для Запорiжжя i регiону, а й для всiеi Украiни. Як на наш погляд, Кабiнетовi Мiнiстрiв у цьому планi не завадило б прислухатися до порад, висловлених фахiвцями. Фiнансування, яке видiлялося досi, каже, примiром, .керiвник “УкрНДIпроектстальконструкцi’i” Вiталiй Шимановський, вистачало лише на .те, аби реагувати на “надзвичайнi пригоди”. А iх слiд навчитися завчасно прогнозувати попереджувати. Для цього потрiбно створити державну програму, що дiятиме по усiй вертикалi. Таку справу не можна вiддавати у приватнi руки. Виручить тiльки державна монополiя. I одним iз перших заходiв мае стати створення мiжвiдомчоi комiсii з питань мостового господарства краiни. Учений, звичайно, правий. Лише за такого пiдходу можлива якась системнiсть, починаючи з комплексного обстеження мостiв, визначення черговостi ремонтiв i закiнчуючи прiоритетнiстю у фiнансуваннi. Що стосуеться фiнансування ремонту автотранспортного переiзду греблею ДнiпроГЕСу, то, на думку Володимира Грицаенка, половину потрiбних коштiв (до вiдома, з урахуванням iнфляцii за втрачений час вартiсть ремонту з 6 мiльйонiв зросла вже до 13 мiльйонiв гривень) уряд мiг би видiлити зараз, а решту можна зiбрати, спрямувавши на це якусь частину податкiв, що збираються в областi, можливо, навiть не всiх податкiв, а, скажiмо, податку на дороги чи пеню та штрафи, що беруться за порушення податкового законодавства. На думку Валерiя Кравченка, у фiнансуваннi ремонтних робiт на переiздi мае взяти участь i Мiнiстерство енергетики, оскiльки, аргументуе вiн свою думку, однiею з причин появи трiщин у “биках” е не тiльки тривалий (бiльш нiж 60-рiчний) вплив довкiлля i циклiчних температурних коливань, а й сейсмiчнi струси пiд час спорудження ДнiпроГЕСу-2, порушення технологii при бетонуваннi на повоенному вiдновленнi греблi (траекторii трiщин адекватнi лiнiям захваток при бетонуваннi). А останнiм часом науковцi не виключають i вплив вiбрацiй пiд час роботи турбiн ДнiпроГЕСу-2.Як тут не пригадати вiдповiдь директора ДнiпроГЕСу Миколи Дубовця на запрошення взяти участь у прес-клубi. “Тема, яку ви порушуете, не наша, - сказав вiн, зокрема, - ми ж тiльки експлуатацiйники…” Та нi, шановний Миколо Авксентiйовичу як бачите, ваша теж I не тiльки ваша. Це - спiльний бiль. I вiдгукнутися на нього мусить кожен, в тому числi i Мiненерго. Але чи зможуть у Мiненерго вiднайти належнi кошти? Можуть, адже мiнiстерство купуе електроенергiю в електростанцiй за мiзерну цiну, а продае споживачам - за набагато вищою. На думку учасникiв прес-клубу, не повиннi стояти осторонь i пiдприемства Запорiжжя. Оскiльки це iхнi робiтники користуються автотранспортним переiздом через греблю i iхнi ж вантажi йдуть нею на замовлення, вони хоча б частково могли проспонсорувати невiдкладнi роботи. I звичайно ж, не можна усiм нам забувати про необхiднiсть спорудження нового сучасного мосту. За пiдрахунками учасникiв прес-клубу, його будiвництво може обiйтися мiсту не менш нiж у 200 мiльйонiв доларiв. Оскiльки i для мiста, i навiть для краiни це зараз нереальна сума, до фiнансування можна залучити, пропонують вони, iноземних iнвесторiв. Аби гарантувати iм повернення коштiв i певнi прибутки, проiзд новим мостом мiг би стати платним, як у бiльшостi краiн свiту. Оскiльки вже i високi владнi структури починають визнавати проблему автотранспортного переiзду греблею ДнiпроГЕСу державною, учасники прес-клубу висловили сподiвання, що i ставлення до неi буде вiдповiдним. Пора вiдмовлятися вiд практики, коли держава пiдключаеться до допомоги, як надзвичайна подiя вже трапилася. Тож будемо сподiватися, що запорiжцям таки не доведеться користуватися в майбутньому… поромною переправою.
